Влада Чернігова прагне мешканців міста зробити податково-культурними

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Про важливість добровільної сплати податків, роботу фіскальних органів, підвищення відповідальності кожного мешканця задля розвитку міста йшлося під час наради, що відбулася у Чернігівській ОДПІ за участю міського голови  Владислава Атрошенка.

Міський голова, враховуючи важливість дієвого діалогу фіскальних органів з платниками податків, спочатку відвідав Центр обслуговування платників. Владислав Атрошенко поспілкувався як з відвідувачами, так і з фахівцями Центру, звернув увагу на необхідність якісного інформаційного забезпечення платників податків актуальною інформацією.

Під час зустрічі з колективом, Владислав Атрошенко підкреслив, що міська влада та фіскальні органи працюють в одній команді та подякував за  співпрацю у наповненні місцевого бюджету.

«Ви повинні відчувати, що саме від вашої роботи залежить розвиток нашого міста» — наголосив Владислав Атрошенко.

Він також акцентував увагу на підвищенні контролю за сплатою податків, що безпосередньо впливають на поповнення бюджету, зокрема, земельного та акцизного.

IMG_6988 У червні мешканці міста отримали податкові повідомлення-рішення зі сплати земельного податку. Міський голова з даного приводу звернув увагу, що міська рада своїм рішенням від 26 травня цього року затвердила додаткові пільги. Отже, з 1 червня 2016 року мешканці, яким призначено субсидії, мають пільгу зі  сплати земельного податку у розмірі 50 відсотків. Пільга поширюється на одну земельну ділянку у межах граничних норм для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею не більш як 0,10 гектара.

Начальник Головного управління ДФС у Чернігівській області Олексій Барановський  позитивно оцінив роботу ОДПІ та підкреслив, що високі показники роботи інспекції у першому півріччі напряму залежали від сумлінності платників податків.

Наголосив, що  рівень добровільної сплати податків становить 98 відсотків. За шість місяців 2016 року до бюджету м. Чернігова перераховано 421,8 млн. грн. проти  276,4 млн. грн. за аналогічний період минулого року. Приріст склав 145,4 млн. грн.

Були окреслені також напрямки, що потребують першочергової уваги фіскального органу. Це посилення контролю у сфері оподаткування землекористувачів та реалізації пального, боротьба з нелегальним бізнесом. Також ОДПІ спільно з міською радою продовжує роботу над виведенням заробітної плати з «тіні».

Надзвичайно приємним акцентом зустрічі стало відзначення сумлінної праці співробітників. Подяки фахівцям інспекції вручив міський голова Владислав Атрошенко.

Людмила КОВАЛЬОВА

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18645.html

Кіно і село

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Оприлюднений на «Хвилі Десни» нарис нашого постійного автора професора Миколи Тимошика про унікальне явище сільського театру в чернігівській глибинці («Данинський посланець від Бога») викликав неабиякий інтерес у читачів. Сьогодні маємо нагоду продовжити важливу культурологічну тему, але вже іншу її грань. Пізнаємо маловідомі й дивовижні сюжети про те, як у селах нашого краю стверджувалося кіно.

На велику ганьбу нинішньої влади, кіно в українському селі вже «не крутять». Більшість Будинків культури, зведених за колгоспні кошти, давно на замку. Або й поруйновані. Довгі осінньо-зимові вечори селяни вимушено проводять здебільшого біля телевізора. Який «продукт» подає сьогодні сучасне українське за назвою але проросійське за суттю і змістом телебачення, знає кожен.


Цілком очевидно, що процеси духовної деградації в селі мало хвилюють тих, хто у владних кабінетах покликаний від імені держави відповідати за культуру, гуманітарну політику. Та все ж, про це слід не просто нагадувати, а кричати. Причому з використанням будь яких інформаційних засобів. Як також і повертатися до повчальних уроків давньої і новітньої історії, які ми, на жаль, так і не засвоїли. А вони, як показують архівні документи та підшивки переглянутих автором старих районних газет, мають здатність повторюватися.

Перший колгоспний кінофестиваль

«Провести в Лосинівському районі з 15 по 25 лютого перший зимовий колгоспний кінофестиваль. Зобов’язувати всі партійні та комсомольські організації на місцях роз’яснити значення кінофестивалю, щоб прийняли участь всі трудящі району. Головам колгоспів виділити для перевезення колгоспників до районного кінотеатру необхідну кількість кінних саней. Колгоспникам району показати під час кінофестивалю такі фільми: «Ленин в Октябре», «Большая жизнь», «Сибиряки», «Освобождение», «Мужичья история», «Москва». (З постанови Чернігівського обкому партії у викладі лосинівської районної газети «Ударний Труд». 1941. 15 лютого).

s65643116.jpgЯк відомо, перший кіносеанс на українських теренах відбувся 1893 році в Харківському оперному театрі. Піонером українського кінематографу стала стрічка «Наталка Полтавка», випущена на початку 1900-х років. Зі створенням 1922 року Всеукраїнського фотокіноуправління, що перетворилося згодом у Київську кіностудію ім. Довженка, в Україні з’явилися перші екранізації творів української класики – «Тарас Трясило», «Микола Джеря», «Борислав сміється».

Втім, із великою вірогідністю можна ствердити, що ці українські фільми не були першими, які побачили селяни Ніжинської округи. Якщо врахувати, що на 1925 рік по всій Україні налічувалося лише 215 кіноустановок, то неважко припустити, що до сільської глибинки їхній шлях не був коротким у часі. Носівка та Лосинівка, як районні центри, не кажучи вже про Ніжин, зазвичай за статусом мали мати кінотеатри від середини 30-х років. А от пересувні кіноустановки нашими селами поїхали значно пізніше. Зважаючи на те, що згортання українізації відбулося наприкінці 20-х років, створені раніше фільми із суто українською тематикою на багато літ відправлялися на архівні полиці. А народові стали показувати те, що створювалося під безпосереднім контролем і за вказівкою самого товариша Сталіна передусім у Москві.

Є всі підстави твердити, що перше кіно у віддалені села краю прийшло напередодні війни. На це вказує постанова Чернігівської обласної Ради від 12 лютого 1941 року. У ній зазначається, що з метою показу широким масам колгоспників кращих художніх, хронікальних, науково-технічних фільмів радянської кінематографії в Лосинівськомурайоні з 15 по 25 лютого мав відбутися перший зимовий колгоспний кінофестиваль. Постанова зобов’язувала всі партійні та комсомольські організації на місцях «роз’яснити значення кінофестивалю, щоб прийняли участь всі трудящі району».

Цікаво, як проходив цей важливий суспільно-політичний захід? Згідно з цією постановою, для мешканців сіл, розмішених територіально ближче до райцентру, кінофестиваль мав організовуватися на базі стаціонарного Лосинівського районного кінотеатру. Голови колгоспів у таких селах отримали вказівку виділити для перевезення колгоспників «на кіно» необхідну кількість кінних саней. Це стосувалося Лосинівки, Вікторівки, Богданівки, Шатури та Леонідівки. Їм, за приписом із області, мали показувати такі фільми: «Ленин в Октябре»,«Большая жизнь», «Сибиряки», «Освобождение», «Мужичья история»,«Москва». Звернімо увагу на цей репертуар. Тут – жодного фільму на українську тематику і жодного фільму, знятому українськими кінематографістами. Гру в українізацію влада закінчила ще напередодні штучно інспірованого голодомору.

Цікаво, що данинці до списку сіл, що вважалися найближчими до Лосинівки, не потрапили. Проте, напевне, що виграли від цього. Адже їм не довелося добиратися туди саньми засніженим шляхом за вісім кілометрів та в сильні морози. До Данини, як і до Коломійцівки, Рівчак-Степанівки, Татарівки, Ганнівки, Пустотиного, Макіївки, Терешківки, Сального, Шняківки, Галиці, Червоного Колодязя та Великої Дороги у визначені строго за графіком дні мали доставити пересувні звукові кіноустановки з Чернігова. У цих селах демонструвалися: «Выборгская сторона», «По щучьему велению»,«Цирк». А ще – дивом пропущена Москвою стрічка творців українського кіно - «Запорожець за Дунаєм», що не могла не формувати національні почуття.

Як «бігали люди» на стіні сільського храму

За спогадами старожилів, те перше передвоєнне зимове кіно данинці дивилися на білій стіні свого Свято-Троїцького храму зі східного його боку. Саме в цей бік було спрямовано пучок світла з пересувної кіноустановки пізнього вечора. Споночілий церковний майдан був заповнений вщерть – подивитися, «як на стіні бігають і розмовляють люди», зійшлися старі й малі.

s38533516.jpgОдне невтямки. Чому влада вибрала для того фестивалю «стоячого» сільського кіно такий період – другу половину лютого? Адже в ту пору, як згадують старожили, чернігівські морози були найлютішими. Як витримували їх бідно вдягнені колгоспники в час півторагодинного стояння під церквою, та ще й у вечірню пору?

З’ясувати це питання, на жаль, не вдалося. Зате вдалося простежити долю подібних сільських кінофестивалів у майбутньому. Цілком очевидно, що ідея показувати кіно на морозі не була вдалою. І від неї пізніше влада відмовилася. Хоча така форма культурного просвічування колгоспників як кінофестиваль збереглася, як і час її проведення – саме в зимову пору. Адже від ранньої весни і до пізньої осені такі заходи не могли проводитися – вони би негативно вплинули на хід проведення чергових битв за чергові врожаї.

По війні порядок проведення кінофестивалів у глибинках дещо вдосконалюється. Головною площадкою для знайомства сільського населення з новими радянськими фільмами в зимову пору стають зали районних кінотеатрів. Як і до війни, до керівників колгоспів спускалися рознарядки для забезпечення доставки глядачів із сіл на планові перегляди кінострічок до райцентру. Згідно з рішення Чернігівського обкому партії, перший такий кінофестиваль після звільнення області від німців відбувався з 5 грудня 1944 року. Лосинівський район потрапив у перший тур фестивалю (з 5 по 15 грудня). Цього разу колгоспникам Лосинівщини пропонувалося переглянути так фільми: «Большая Земля», «Георгий Саакадзе», «Давид Бек», «Аринка», «Оборона Царицына», «Большая Жизнь».

Коментувати такий репертуар таки нічого. Хоча з довоєнних кінострічок сюди потрапила одна «Большая Жизнь», зміст інших, новіших, був, які і раніше, всуціль заідеологізований, побудований на партійних штампах. І до того ж винятково російською мовою. Отож, нічого теплого і світлого для згорьованих душ тогочасних простих радянських людей такі заходи не могли принести.

Про українське кіно ідеологи радянської тоталітарної системи воліли не згадувати і в прокат його не пропускати. Особливо після засідання політбро правлячої комуністичної партії, що відбулося в січні 1945 року. Тоді Йосип Сталін у своєму програмному виступі фактично розгоромив нову стрічку Олександра Довженка «Україна в Огні». Геній українського кіно, виявляється, відважився покритикувати політику партії в галузі колгоспного будівництва. Він зобразив у цьому фільмі справу так, «нібито колгоспний лад вбив у людях людську гідність і почуття національної гордості…». Таке кіно влада нізащо не могла пропустити в прокат.

Пізніше та ж влада періодично влаштовувала для мешканців великих віддалених сіл подібні пропагандистські акції. Вже за моєї дитячої пам’яті, десь на початку 60-х років, у такий спосіб у нашому селі на стіні вже закритої церкви люди дивилися з приїжджої пересувної кіноустановки фільм із претензійною назвою «Русское Чудо». Показували її, до речі, прохолодної весняної пори.

Це була чорно-біла документалка про досягнення радянської влади. В дитячу пам'ять запав не сам фільм, а яскраві кольорові афіші-плакати, які задовго до початку визначеної дати розклеювалися на всіх кутках села, де тільки можна: на парканах, стовпах, стінах і навіть на кабінах колгоспних гусеничних тракторів ХТЗ. Розклеювали вперто і довго. Хтось зірве ту афішу випадково чи спеціально, а парторг знову її там навісить. І так, певне, більше місяця інтригувати тим «Руським чудом».

Перший фільм у старому колбуді

Проблемний колбуд у Данині самочинно розвалився однієї ночі в 1961 році. Тоді якраз завершували знімати з церкви, що стояла навпроти, п’ять куполів та накривати на невпізнанно зранену старовинну будову рівну, сарайного типу, крівлю. У такий спосіб донедавна красуню-церкву спішно переробляли під сільський будинок культури.

Авторові цих рядків запам’ятався старий колбуд тим, що саме в ньому пощастило вперше доторкнутися до такого дива як кіно ще до тої пори, як став першокласником. За неписаним тоді в селі правилом до таємничої для нас кінохати«кінщик Микола» (так у селі звали кіномеханіка) безплатно впускав усіх дошкільників. Але лиш після того, як усі дорослі всядуться на довгі лави та в залі погасять каганці.

До речі, квиток для дорослих «на кіно» коштував на початку 60-х років ХХ століття 5 копійок. Тоді ми, з десятків два дітваків, навпомацки пробиралися вузьким проходом до початку сцени, що була нам по шию, опиралися за її краї своїми ліктями й зосереджували погляди на біле рядно вглибині сцени, що правило за екран.Наші голови дорослим глядачам не заважали. Пучок світла з екрана падав на ту ряднину трохи вище.

Коли мене вдома розпитували того дня, про що фільм, який дивився вперше в своєму житті, досі можу відтворити ту довгу наївну дитячу фразу: «Один дядько сидів на камені біля вогню і їв картоплю; шапка на його голові була з баранячих поворозок.Тоді той дядько встав, а на його місце сів інший, але без шапки». Ось те, що зафіксувала дитяча пам’ять -- без назви, без суті. Здається, в тій кінострічці йшлося про далеке від України життя казахів…

Ще одна деталь. Колбудівський двигун, що працював на солярці, і спонукав рівномірно крутитися довоєнну вузькострічкову кіношну «бабіну», знаходився в погребі, викопаному обіч колбуду. І це було прямо посеред шкільного подвір’я. Нерідко м’яч, яким гралися ми у футбол на перервах, потрапляв до того погреба через вентиляційний отвір, що зяяв із-під землі. Тоді доводилося день або два чекати, коли прийде на роботу «кінщик Микола» і визволить того «арештованого» погребом м’яча.

Кіноновини з передач кущового і районного радіо

Ще зі спогадів про давнє сільське кіно можна згадати оголошення Лосинівського районного радіо. Хоч цей район у 1962 році був ліквідований і цілий сільський кущ перейшов під опіку Ніжина, позивні Лосинівського радіо, що від повоєнних часів сповіщали про початок п’яти- або десятихвилинних передач для сіл колишнього маленького району, затрималися якимось дивом в ефірі аж до початку 70-х років. Чому це видається дивним? Бо на наші села мовило весь той час і Ніжинське районне радіо. Таким чином, селяни Лосинівського куща кілька разів на тиждень рано-вранці дізнавалися різноманітну місцеву інформацію з двох радіоточок району – нового для них райцентру Ніжина і колишнього – Лосинівки.

s83972636.jpgНайочікуванішими були «лосинівські» повідомлення про те, що учні таких-то класів усіх сіл куща від завтра в школу не йдуть. Це бувало не раз у зимову пору, коли в нашій окрузі лютували морози й заметілі. Якщо стовпчик термометра опускався нижче 20-ти – в школу не йшли учні початкових класів, якщо нижче 25-ти – всі інші також.

Ще дорослі чекали повідомлень цього радіо про те, в які села й коли приїздитимуть заготівники цибулі чи часнику, за якою ціною прийматимуть надлишки картоплі з підсобних селянських господарств, які нові товари завезли до головних лосинівських крамниць та коли буде «вивод» домашньої худоби для перевірки районними ветеринарами.

Школярі ж та молодь із нетерпінням чекали останнього речення диктора напередодні відімкнення з ефіру Лосинівки. Віддавна цим останнім реченням було повідомлення про те, який новий фільм демонструватиметься цього дня в кінотеатрі колишнього райцентру. Це означало, що другого дня цю стрічку має забирати, за давно складеним графіком, данинський «кінщик», після нього – шатурський, а затим на черзі - Сальне, Галиця, Терешківка. Незважаючи на те, що в центрі нашого села зазвичай на стіні колишнього «залізного магазину» свій «кінщик» малював щоразу нову афішу, ми більше орієнтувалися на радіосигнал із Лосинівки.

Кіно в колишній церкві

За всю майже 30-літтю пору перебування пораненої данинської церкви в статусі сільського будинку культури (з 1961 по 1990 роки) були дві кінострічки, що викликали в моїх земляків небувалий ажіотаж, подібний до того, коли зрідка приїздили туди пересувні кіноустановки з області.

Перша -- «У неділю рано зілля копала…», що вийшла на екрани 1968 року (виробництва Укртелефільму). До наших сіл стрічка дійшла 1970 року. Важко сказати, що викликало в данинців такий непідробний інтерес до цього фільму: відома народна пісня про чисте, але трагічне кохання чи легенда про вічний любовний трикутник; панорамні зйомки далеких карпатських гір чи мелодії нечуваних у наших краях трембіт? Що не було б причиною, але того пізнього літнього вечора наша церква-клуб була, як кажуть у селі, битком-набита. Багато йшли до клубу зі своїми табуретками чи короткими лавицями.

Дивився я той чорно-білий фільм стоячи. І нині перед очима, як згадаю, постають карпатські гори у повній гамі уявних дивовижних кольорів. Кінокамера плавно ковзала вершечками гострих зелено-синіх карпатських рукавів, на фоні співу буковинських трембіт, впускаючи в ефір перші слова диктора поза кадром: «Діялося се дуже давно… У далеких горах Карпатах… Стара циганка Мавра… Гриць , Тетянка і Настка…».

Тоді ні про Ольгу Кобилянську, ні про зелену карпатську Буковину я ще нічого посутнього не знав, але вже відчув єством загадкову притягальність і принадність цього далекого від Чернігівщини краю. Може, саме тоді, в переповненому сільському клубі, в час демонстрації фільму про драматичну буковинську історію і зародилася в мені думка, яка визрівала всі наступні роки і перевтілилася в реальність влітку 1978 року. Після отримання в Києві омріяного ще зі шкільної пори диплома журналіста, першою самостійною житейською пристанню для початку роботи і нового етапу дорослого життя без вагань вирішив обрати столицю Буковини – чарівні Чернівці. Але то – вже зовсім інша історія.

Другим приводом для несподівано активного пожвавлення в селі культурного життя стала латиноамериканська мелодрама «Єсенія». Було то 1975 року, коли я, другокурсник журфаку столичного університету, приїхав до батьків на вихідні за продуктовою торбою. Цей фільм уже бачив у Києві, але, щоб зустрітися з однокласниками, вирішив подивитися ще раз. Інформація від братів Івана та Андріяна сторожила: квитків на завтрашній сеанс може не бути. Так я довідався, що вперше за всю історію показів фільмів у сільському будинку культури квитки продавалися заздалегідь, із вписаними числами рядів і місць (а таких у данинському клубі було близько 400). Для цього працівники клубу спеціально нанесли фарбою цифри на спинки кожного крісла. Двосерійну «Єсенію» «крутили» в селі два дні. І обидва -- в клубі не було жодного вільного місця.

Серце «кінщика» зупинилося після запуску другої серії

Навертаючися до епізоду про фарбовану нумерацію всіх стільців сільського колбуду через несподівано «касову» «Єсенію», не можна не згадати сільського «кінщика» тієї пори Івана Іванчука, якого в селі прозивали Щукою. Як він любив сам те кіно, і якою вірою й правдою служив йому! То був справжній сільський самородок, який свою мрію стати кіномеханіком виплекав ще зі шкільної парти. А коли став, то відразу показав, як слід працювати, коли справу дуже любиш.

Почав із афіш. Маючи хист до малювання, Іван виготовляв кожну афішу по-особливому. За розмірами вони були на всю велику дощату стіну колишньої «залізної» крамниці, де продавався керосин. А крамниця та розміщувалася на найвиднішому місці в центрі села на церковному майдані -- між церквою і автобусною зупинкою. Ще до кожної афіші додавав вклейки із «СоветскогоЭкрана». І не просто абиякі, але ті, що мали відношення до конкретного фільму, – рецензії, відгуки глядачів, фото самих акторів. До таких афіш селяни поступово звикали, стали частіше зупинятися біля них, вчитуватися.

s01096727.jpgПрочитати лекцію для односельців про кіно в минулому і тепер – то одна з гарячих ідей харизматичного сільського кіномеханіка. Звернувся він із нею до мене, студента-першокурсника київського журфаку. І щоб я не встиг відмовитися, тут уже й дату призначив – через два тижні в неділю, перед початком «дорослого» кіносеансу. (У ту пору в будні в Данині демонтувалися фільми чотири рази на тиждень: по вівторках, четвергах, суботах і неділях. До того ж, по два кіносеанси за раз: о 19.15 – для старшокласників після другої шкільної зміни і о 21.30 – для дорослих. По неділях, о 12.00, був ще й третій сеанс – для дітей молодших класів).

Мені та лекція таки запам’яталася – готувався до неї довго. Багато що нового, в тім числі і для себе, знайшов в університетській бібліотеці. А коли прийшов до клубу у визначену дату, був вражений – в клубі не було де яблуку впасти. Виявляється, Іван Щука заздалегідь «пропіарив» ту мою лекцію. А що щоб усім було добре чути, спеціально для цієї оказії «виписав» із Лосинівки мікрофон із довгими дротами та двома підсилювачами по обидва боки сцени.

Раз Іван Щука побився об заклад зі своїми друзями, що зробить так, щоб данинці дивилися нові фільми день у день із мешканцями колишнього райцентру. Йшлося передусім про суботи, коли зазвичай показували найбільш касові фільми.

Тепер важко й уявити, які він міг на таке не лише відважитися, а й дотримуватися цього принципу упродовж тривалого часу. Кіно в Данині починалося на годину пізніше від Лосинівки. Коли в тамтешньому кінотеатрі «прокручувалися» перші три із шести «бабін» односерійної кінострічки, данинський «кіншик» уже чатував там біля апаратної, миттю брав у руки ті круглі скриньки та поспішав своїм велосипедом на Данину (відстань між селами – сім кілометрів). Запустивши їх у роботу, залишав контролювати прокрутку фільму своєму помічнику, а сам знову поспішав на Лосинівку -- за другою половиною фільму.

Не раз бувало, що й велосипед ламався, що дощ чи снігзаважали. Але данинці терпляче чекали в клубі – знали, що їхній Щука не підведе.
Але раз у житті Іван таки підвів.

…Того дощового суботнього вечора в данинському клубі йшла індійська мелодрама. Отож, квитки були продані на всі місця. Це для кіномеханіка з приємного. А з неприємного те, що йому, у випадках із двосерійними стрічками (а саме такими були тоді всі індійські), доводилося сильніше тиснути на педалі свого старенького велосипеда в напрямку до Лосинівки і звідти двічі. Друга велосипедна «ходка», як і перша, також завершилася із запасом часу. Надходила мить запуску останньої «бабіни». Однак перемкнути кнопку чергової прокрутки Іван не встиг. Вхопившись рукою за серце, він враз заточився і впав прямо в апаратній кіноустановки.

Зазвичай, коли стрічка обривалася (це було частим явищем для тодішніх кіноплівок, які потрапляли до залів сільських клубів уже зношеними), сільська публіка традиційно починала дружно тупотіти ногами (цим висловлювалося колективне невдоволення роботою кіномеханіка). Та так завзято, що аж стеля здригалася. В ту мить у переповненій залі ніхто й не здогадувався, що те гулке тупотіння їхній улюблений «кінщик» уже не чув.

Серце Івана Іванчука, який так любив кіно, так жив ним і так без оглядки віддав йому усього себе, зупинилося в найбільш кульмінаційному місці привезеної ним для земляків і не добаченої ними до кінця пристрасної кіноісторії…

Куряче яйце як квиток до сільського кінозалу

І ще один особливо щемкий спогад дитячих літ пов'язаний із сільським «кінотеатром» у колишній церкві. Раз афіша сповістила про «Золотого ключика». Вся школа загуділа. Це ж там і Карабас-Барабас з Буратіно, і Артемон із Мальвіною, і хитра Лисиця з котом Базіліо – всі ці герої з добре відомої казки можуть ожити перед тобою за якусь годину на великому екрані. Як на таке не піти?

Чкурнув із школи після уроків додому за п’ятьма копійками. Та виявилося, що в нашій хаті мати не змогла назбирати такої кількості копійок. Мої сльози таки подіяли. Мати пішла до курника та витягла з гнізда одне свіже яйце. «Біжи, здай до крамниці, то й матимеш квиток», -- сказала втішно. Побіг мерщій, тримаючи в спітнілій від хвилювання долоні те рятівне яйце. За одне здане куряче яйце тоді в сільській кооперативі платили по сім копійок. Отож, думав, матиму в запасі ще дві копійки – можна буде купити на них аж чотири пера до чорнильної ручки. Поспішав, бо в клубі от-от мав розпочатися «Золотий Ключик».

Та радість моя була передчасною. Дядько Ховра, який, здається, не одне десятиліття завідував продовольчою крамницею, те яйце… не прийняв. Сказав, що то вже не яйце, а бовтанка. Направду, поки біг зо 15 хвилин, розмахуючи рукою, яйце справді могло розколотитися. А такі, знав, ніде не приймали. Повертатися ж додому за другим яйцем було вже пізно. Та й не знав чи дадуть.

Так я й не побачив того «Золотого Ключика». Довго відзивався у вразливій дитячій душі той жаль пекучий. Передусім, від усвідомлення того, що таким виявився чи не один на всю школу.

***
Через багато літ зі сльозами на очах згадував цей епізод, коли по кілька разів перечитував ту казку своїм дітям -- Алінці і Ярику. Ще тоді, коли вони були зовсім малими…

Микола Тимошик,
професор, журналіст

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18644.html

Через непомірно високі тарифи страйкуватимуть профспілки

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Профспілки провели складну, але конструктивну зустріч з головами Чернігівської ОДА та обласного об'єднання організацій роботодавцців.

Зустріч була проведена з ініціативи Федерації профспілкових організацій Чернігівської області, адже соціально-економічна ситуація в країні викликає справедливе занепокоєння серед працюючих громадян

Відбувся літературно-музичний вечір, , присвячений творчості легендарної німецької актрисі і співачці Марлен Дітріх

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Нещодавно в концертній залі музичного училища ім. Ревуцького відбувся літературно-музичний вечір "Лорелея ХХ століття", присвячений творчості легендарної німецької актрисі і співачці Марлен Дітріх (до 115-річчя від дня народження).
Світлана Пилипенко і Вальдемар Письменний в художній формі розповіли про життя і творчість актриси. Були виконані пісні з репертуару Марлен Дітріх під живе звучання роялю. Прозвучали улюблені актрисою класичні твори у виконанні студентів музичного училища Василенко Олексія, Бриля Артема і заслуженого артиста України Сергія Сулімовського.

З особливим інтересом глядачі дивилися невеликі творчі замальовки з кінофільмів "Jch k

15-16 липня запрошуємо на фестиваль історії творчості «Мамонт Фест 2016»

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Фестиваль історії творчості «Мамонт Фест 2016» проходитиме 15-16 липня на території Мезинського національного парку, біля с. Оболоння в мальовничому куточку Чернігівської області на березі річок Десна та Коноплянка. (120 км від м. Чернігів).
Мезинський національний парк відомий на весь світ своїми археологічними знахідками, поселеннями первісних людей та популяціями легендарних доісторичних мамонтів. Неперевершені пейзажі, чисте повітря та атмосфера творчості зробить ваш відпочинок незабутнім!

Для вас буде облаштована територія наметового містечка, сцена, потужний звук та світло, корчма, умови для активного відпочинку, конкурси та розваги, а саме:
волейбол MIX , футбол армреслинг, майстер-класи по вокалу, малюваню, бітбоксу та танцям; квест - ”Кістки мамонта” та ін.

Гостей фестивалю будуть розважати популярні артисти та гурти:
- Етно-гурт Jam Bubble Band - Фіналіст проектів ”Голос Країни” та ”Останній герой” Дмитро Селянський - Чемпіон України з бітбоксу NoBody - Відомий телеведучий Іван Матвєєв - КВН команда ”С потолка ” та інші. - Кращий DJ Чернігова 2016 - Urban - DJ Wix (м. Київ) , DJ та музикант - Mimansa - DJ Anastaisha , вогняне шоу , козацький бій на шаблях та багато інших сюрпризів .
Запрошуємо Всіх доторкнутися до історії людства, природи, та творчості на фестивалі ”Мамонт Фест 2016” !!!

Заїзд 15 липня з 15.00. Довідки за тел: +380632821002 Олександр

s12515508.jpg

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18641.html

Черниговские контролеры станут похожими на копов

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Об этом сообщил начальник Черниговского троллейбусного управления Дмитрий Лавренюк. По его словам, в системе электронных публичных закупок Prozorro ЧТУ уже объявило конкурс на закупку пяти комплектов нагрудных видеорегистраторов для контролеров.

В Чернигове на всех троллейбусных маршрутах работает всего пять контролеров.

Возможно, причиной невысокой эффективности такой системы стало их небольшое количество, но директор ЧТУ решил ее увеличить другим способом – одеть контролера, как полисмена, чтобы придать более серьезный вид и усилить контроль.

Для этого предприятие объявило конкурс на закупку пяти нагрудных видеорегистраторов, значков с номеров на плечо и прочего укомплектования.

В общем, контролеры Чернигова будут выглядеть, как патрульные полицейские. Теперь открутиться от них будет сложно. Возможно, в дальнейшем и форму им специальную разработаем, – говорит Дмитрий Лавренюк.

Со временем, если в городе все же внедрят систему электронных талонов, кондукторов из салонов троллейбусов уберут, а контролеров наоборот станет больше.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18640.html

Територія активної молоді вирувала в Чернігові

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

2 липня 2016 року у Чернігові закінчило роботу Молодіжне наметове містечко «ТАМ – територія активної молоді», яке діяло протягом трьох днів де зібралася творча, патріотична, прогресивна молодь з 22 районів та міст області.
Захід організовано Департаментом сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації спільно з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій, а також з регіональним представництвом Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентська республіка».

Програма заходу була доволі насиченою і кожен з учасників табору зміг проявити, реалізувати та показати себе з найкращої сторони, беручи участь у всіх локаціях, а саме: у концертній програмі, змаганнях на «Драконах», у презентації творчої майстерні, у спортивно-змагальній програмі, військово-спортивній грі «Ажіотаж», молодіжній «Мафії» та молодіжному квесті, а також у роботі Арт-майданчика, фестивалю фарб та молодіжному музичному фестивалі Music Live Award.

До табору приїхали представники майже всіх районів та міст області, долучилися до заходу також учасники АТО, творча й активна молодь Чернігівщини. До організації території активної молоді приєдналася і Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентська республіка».

Відкриття ТАМу розпочалось з патріотичного флеш-мобу – по Десні на драгонботах спустили 33-метровий прапор України, який здійснив свій шлях по річці до молодіжного табору.

На урочистому відкритті молодь вітали перший заступник голови обласної державної адміністрації Леонід Сахневич, заступник голови облдержадміністрації – керівник апарату Наталія Романова, перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук.

– Сьогодні ми бачимо тут нашу надію, молодь, яка побудує сильну, незалежну, самостійну державу. Тому я бажаю вам міцного здоров’я, нових друзів та гарного відпочинку, – з такими побажаннями звернувся до учасників Леонід Сахневич.

– Використовуйте кожну хвилину своєї молодості для того, щоб робити гарні справи, щоб відчути справжнє життя. А позитивна енергія ТАМу нехай передається красуні Десні, від якої допливе і до Дніпра, і до Чорного моря. І покаже всім нашу справжню українську силу та вдачу, – привітала учасників Наталія Романова.

До вітального слова приєдналися також завідувач сектору Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції в Чернігівській області Альберт Черешко та член делегації Бахмацького району, тренер-викладач Бахмацької ДЮСШ відділу освіти (Батуринська філія) Арсен Журавель.

Протягом трьох днів на учасників молодіжного форуму чекала насичена і цікава програма: концерти, презентації творчої майстерні та команд КВК, молодіжна гра «Мафія», різноманітні квести, музичний фестиваль, фестиваль фарб та інші можливості для активного спілкування.

Важливою складовою ТАМу були локації військово-патріотичного та спортивного спрямування. Динамічний відпочинок включатиме також щорічний Чернігівський регіональний етап Міжнародної програми «Студентська республіка».

У форматі проведення ТАМу працювало й «Містечко майстрів» за участю майстрів Чернігівщини, де було представлено вироби декоративно-прикладного мистецтва та сувенірну продукцію Сіверщини. А театралізована фольклорна програма «Купальське дійство за участю Академічного Чернігівського народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник та головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцур) справило незабутнє враження.

Учасники ТАМу активно попрацювали та провели час із користю, знайшли нових друзів та отримали масу нових вражень.

Після закінчення заходу «ТАМ – територія активної молоді» набуде розповсюдження у своїх географічних межах оскільки його учасники будуть втілювати молодіжні проекти в районах та містах.

s87317981.jpgs48378372.jpg

s98598224.jpgs18752693.jpg

s32583834.jpgs63439215.jpg

s32954570.jpgs01148420.jpg

s45492713.jpgs80570317.jpg

s23677509.jpgs38597558.jpg

s55643364.jpgs57239073.jpg

s56738020.jpgs70453480.jpg


фото: Микола Дульцев
за інф. Департаменту сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18639.html

Черниговская «Десна» дважды победила в товарищеских матчах

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

За два дня черниговские футболисты провели два матча с дублерами команд Премьер-лиги – «Сталь» (Каменское) и «Динамо» (Киев).

В обоих поединках с минимальным преимуществом побеждали подопечные Александра Рябоконя.

Сначала со счетом 1:0 черниговцы обыграли молодых «сталеваров».

А на следующий день не устоял перед черниговцами дублирующий состав чемпиона Украины.

До перерыва против киевлян играли потенциальные новички «Десны» и запасные. Как итог – первый там завершился в пользу «динамовцев» со счетом 1:0.
А во втором тайме черниговская команда вышла на поле основой и одержала волевую победу, забив 2 гола.

Напомним, что новый чемпионат в первой лиге стартует 23 июля. «Десна» рискует первые матчи провести вне Чернигова.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18638.html

Ремонт по-українськи: 1 км= 1,38 млн грн

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

s93043824.jpgСлужба автомобільних доріг у Чернігівській області 6 червня за результатами тендерів замовила ТОВ «САТ Україна» поточний середній ремонт автодороги державного значення М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі (на Гомель) на суму 71,31 млн грн. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель».

Ділянку траси км 101 + 000 – 136 + 000 довжиною 35 км відремонтують за 48,16 млн грн.
В середньому ремонт коштує 1,38 млн грн. за кілометр.

Виконають підготовчі й земляні роботи, влаштують дорожній одяг, встановлять знаки.
Ще 23,15 млн грн. дадуть на влаштування захисного шару з емульсійно-мінеральних сумішей площею 196 тис кв. м. на тій самій дорозі без уточнення ділянки.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Автомагістраль-Південь» одеситів Валерія Короткова та Олега Наливанного.
Компанію «САТ Україна» заснувала австрійська фірма «Штрабаг СЕ» (Strabag SE).

Остання також є співвласником ТОВ «Бітунова Україна» через «Бау Холдінг Бетайлігунгс АГ» (Bau Holding Beteiligungs AG) разом із «Штрабаг АГ Гезельшафт м.б.х.» (STRABAG AG Gesellschaft m.b.H.).

Strabag SE оперує у Східній та Південно-Східній Європі, займається цивільним та індустріальним будівництвом і транспортною інфраструктурою. Українське представництво було відкрито у 1999 р. На сайті фірми зазначено, що «Bitunova» є одним з її брендів, що займається матеріалами для дорожнього будівництва.

«САТ Україна» з 2013 р. виграла торгів на 442,86 млн грн., а «Бітунова Україна» з 2008 р. – на 246,18 млн грн. Наші гроші

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18637.html

Грядут новые переименования улиц в Чернигове. Бандеры и Шухевича не будет, но будет Титарчук

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

На заседании городской комиссии по вопросам топонимики при Черниговском городском совете, ее члены приняли ряд решений относительно переименований улиц города, сообщает «Свобода.ФМ».

Комиссия отказалась присваивать черниговским улицам имена Степана Бандеры и Романа Шухевича, как предлагалось авторами электронных петиций.

Причем если за Бандеру (вместо 1 Мая) набралось 250 необходимых подписей, то кандидатура Шухевича (вместо Рокоссовского) и столько не набрала.

Но в обоих случаях члены комиссии не поддержали инициативу – «за» нашелся только один голос.

А вот предложение присвоить одной из улиц имя танкиста 1-й отдельной танковой бригады – легендарного капитана Владимира Титарчука, членами комиссии было принято.

Какая именно улица будет названа в честь погибшего в октябре 2014 года от ран, полученных при обороне Донецкого аэропорта Героя, будет определено на следующем заседании.

Также на комиссии дали согласие на установление в Чернигове мемориальных досок погибшим в АТО черниговцам: Вячеславу Барановскому, Сергею Харитонову, Игорь Нешку, Евгению Кравченко, Сергею Нагорному, Артему Руднику, Александру Бутько, Николаю Пирогу, Сергею Парубцу.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18636.html

24 липня. Концерт Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» з обдарованою молоддю світу

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

23 липня 2016 (неділя) о 19:00 у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм відбудеться концерт Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» з обдарованою молоддю світу

Художній керівник та головний диригент, Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА СУКАЧ

Соліст ХЬЙОК ЛІ (фортепіано, Південна Корея)

У програмі:
В-А. Моцарт. Концерт №21 фа мажор
С. Рахманінов. Концерт №2 до мінор

Тривалiсть: 1 год. 30 хв.

40850428.jpg


Адреса:
Чернігів, проспект Миру, 15
Тел.: +38 (0462) 676-032

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18635.html

23 липня. Концерт Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» з обдарованою молоддю світу

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

23 липня 2016 (субота) о 19:00 у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм відбудеться концерт Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» з обдарованою молоддю світу

Диригенти
МІЦУНОБУ ТАКАЯ (Японія)
МИКОЛА СУКАЧ (Україна) $CUT$

Солісти
ХІРОМУ ОБАРА (фортепіано, Японія)
ЮДЖІ ХІДЕХІРА (фортепіано, Японія)
ЙОКО КАНЕКО (фортепіано, Японія)

У програмі:
К. Сен Санс. Концерт для фортепіано з оркестром №2, частини 1, 3
Д. Шостакович. Концерт для фортепіано з оркестром №2
М. Равель. Концерт для фортепіано з оркестром для лівої руки

Тривалiсть: 1 год. 30 хв.
Цiна: 20-40 грн. ЖИВИЙ ЗВУК

91562949.jpg


Адреса:
Чернігів, проспект Миру, 15
Тел.: +38 (0462) 676-032

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18634.html

14 липня. Концерт Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» з обдарованою молоддю світу

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

14 липня 2016 (четвер) о 19:00 у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм відбудеться концерт Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» з обдарованою молоддю світу

Диригенти
ЮСКЕ УРА (Японія)
ТАКАО ТСУКАДА (Японія)
АНТОН ШАДРІН (Україна)

Соліст
ІЛЛЯ ОВЧАРЕНКО
(фортепіано,Україна)

У програмі:
К. Сен Санс. Концерт для фортепіано з оркестром №2
С. Борткевич. Сюїта "Дитинство" частини 4, 5
Б. Смєтана."Вишеград", "Влтава" з циклу "Моя Батьківщина"
П. Чайковський. Увертюра-фантазія "Ромео та Джульєтта"

Тривалiсть: 1 год. 30 хв.
Цiна: 20-40 грн. ЖИВИЙ ЗВУК

75296817.jpg


Адреса:
Чернігів, проспект Миру, 15
Тел.: +38 (0462) 676-032

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18633.html

Гіріч захищає Донця. Прогнозовано...

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

s13302273.jpgКандидат у народні депутати від об’єднання "УКРОП" Ярослав Гіріч виправдовує головного санітара Чернігівщини Донця, - пише сайт ЧеLine .

-Я цю людину, звісно, знаю, я ставлюся до неї з великою повагою. На сьогодні ці обвинувачення, про які писала преса, необґрунтовані. Йому не висунули ще жодних обвинувачень. Йому не висунули нічого, як і 19 санітарним лікарям по Україні.

Я вважаю, це черговий непрофесіоналізм нашого НАБУ, яке без доказової бази спробувало людей просто забрати з дому, привезти до Києва та вибити з них якісь показання. І на цьому зробити якийсь резонанс.

Заплутався бідолашний борець зі щурами - так преса висуває звинувачення чи Національна агенція боротьби з корупцією?

Нагадаємо, Миколу Донця пов’язують із кандидатом у нардепи по 206-му округу Ярославом Гірічем, бізнес якого – дератизація чернігівських підприємств і помешкань городян. Гіріч є зятем голови адміністративного суду Добрянського, з яким рука об руку працював плодотворно для себе, любимих, головний сантіарний лікар області.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18632.html

Под Козельцом спасатели из колодца достали козу

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Вчера, 03-го июля, в 12:20 в Службу спасения «101» Козелецкого района поступило сообщение о том, что в с. Алексеевщина, во дворе одного из частных хозяйств, в колодец упала коза.

По вызову, из районного центра к месту происшествия прибыл дежурный караул 5-й государственной пожарно-спасательной части.

Спасатели с помощью веревки обвязали животное, подняли на поверхность и вызволили из ловушки.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18631.html

Запрошуємо на Всеукраїнський фестиваль COSSAKS OPEN FEST

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

В рамках народного свята Івана Купала запрошуємо 5-6 липня на видовищний спортивний захід Всеукраїнський фестиваль "Козацькі розваги - 2016": учасники з 16 областей України, спеціальний гість - Сергій Конюшок, стронгмен шоу, показові виступи найсильніших людей України!

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18630.html

Памперсіада

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

«Підозрюваному у розкраданні українського газу Валерію Постному поміняли памперси в залі Апеляційного суду Києва». (З інтернет-видань).

Гниле у нас баризтво. Шашляве. Ото наскільки зажерливе – настільки й гниле. І домашні лікарі з приватними клініками у нього завше напохваті, і всячеські гіпер-супер-пупер молодильні пігулки на цілющих витяжках, що коштують, як одна районна лікарня. І в харчових раціонах усе органічне та збалансоване – зі стерильно чистої грядки до столу, і палаци у заповідних солов’їних борах та на берегах кришталевих озер, і яхти-вілли-острови, й елітні спортклуби-басейни-сауни з персональними масажист(к)ами…

Та що з того?

Варто тому поріддю у звичайнісіньку залу судових засідань недоброю волею втрапити – капець: одразу чорна пропасниця біле пещене тіло потопом топить. Ноги не носять, руки не тримають, язик висолоплений, рот зіпає, очі під лобом, нижня щелепа на пузі… Всенького його, голуба сизого, орла високолетого, сокола криводзьобого, на рипиці пересмикує і знизу сухими тріскучими вітрами піддима.

Отако: ще вчора барига баригою, на всу губу: парфумами од нього за кілометр, колекційним «віскарем» – за два, фєнєю-матами – за три, а нині – готовий експонат анатомічки, тільки бірочки на пальці ноги бракує. Їй-бо, подивишся на оце – серце заходиться: саме час прокурорам-адвокатам свічечки запалювать, помічникові судді ладан в кадильниці роздмухувать, а «його честі» притьмом з мантії в стихаря переоблачаться і замість «Іменем України» –
«Достойно є, і це є істина» з молитовника вичитувати.

Не той калібром барига пішов. Кендюхами – півсвіта заглитнув би, а жижками плохенький. З ведмежою хворобою звичайнісінького страхопуда. І незамінною памперсіадою.

А, може, то пошесть така, не вписана досі в медичні скрижалі? Синдром Рудьковського-Мельника, абощо? Чи, не доведи Фемідо, у судах якісь духопельники нервово-паралітичні аерозолі розсівають? Що від них отих курдупливих та дрисливих так люто плющить.

Е-е-е, православні, щось воно не те.
Не та масть.
Були б лякалися, коли чужим запихалися.
Хоча.

Маю підозру, що якби ото суддя – навіть «по приколу» – сказав чарівне слово «Виправданий!», – йой, що то було б! Та скочило б оте нещастя зі свого катафалка і ракетою вальнуло б у двері. Та так, що й казенні одвірки на карку винесло б. І повірте: жоден стаєр-чемпіон не наздогнав би його у цих вовчих галадралах. От де спрацювали б і пігулки молодильні, і багаторічне збалансоване харчування, і тренування, і здоровий відпочинок.

Валерій Ясиновський, «ГРІНЧЕНКО-інформ»

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18629.html

Чума «сожгла» 70 черниговских свиней

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Вспышка африканской чумы свиней заставила ветеринаров ввести карантин в селе Хибаловка Куликовского района, что в 60 километрах от Чернигова.

На выездах из села установлено два ветеринарно-полицейские блок-поста, ограничено движение транспорта.

С 30 июня по 3 июля осуществлен обход 215 частных хозяйств, изъято, забито и сожжено более 70 голов свиней общим весом 5,21 тонн. Вывезена и сожжена подстилка и продукты жизнедеятельности животных.

Закрыто движение транспортных средств в зоне села Хибаловка по автомобильной дороге А-251003 Вересочь – Кладьковка. Объезд до села Кладьковка осуществляется от автомобильной дороги Р-67 через село Дремайловку.

В ходе заседания государственной чрезвычайной противоэпизоотической комиссии при облгосадминистрации было принято решение об обеспечении работы свинохозяйств всех форм собственности в «закрытом режиме», временном ограничении на определенных территориях торговли живыми свиньями, запрете подворного убоя свиней на территории зоны наблюдения.

Напомним, что ветеринары подняли тревогу после того, как 28-29 июня в Хибаловке умерло 5 свиней. Позже в Киеве экспертиза подтвердила – в селе вспышка АЧС,

Это первая вспышка в текущем году в Черниговской области, но в 2014-2015 годах было зафиксировано 24 таких случая.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18628.html

Памперсіада

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

«Підозрюваному у розкраданні українського газу Валерію Постному поміняли памперси в залі Апеляційного суду Києва». (З інтернет-видань).

Гниле у нас баризтво. Шашляве. Ото наскільки зажерливе – настільки й гниле. І домашні лікарі з приватними клініками у нього завше напохваті, і всячеські гіпер-супер-пупер молодильні пігулки на цілющих витяжках, що коштують, як одна районна лікарня. І в харчових раціонах усе органічне та збалансоване – зі стерильно чистої грядки до столу, і палаци у заповідних солов’їних борах та на берегах кришталевих озер, і яхти-вілли-острови, й елітні спортклуби-басейни-сауни з персональними масажист(к)ами…

Та що з того?

Варто тому поріддю у звичайнісіньку залу судових засідань недоброю волею втрапити – капець: одразу чорна пропасниця біле пещене тіло потопом топить. Ноги не носять, руки не тримають, язик висолоплений, рот зіпає, очі під лобом, нижня щелепа на пузі… Всенького його, голуба сизого, орла високолетого, сокола криводзьобого, на рипиці пересмикує і знизу сухими тріскучими вітрами піддима.

Отако: ще вчора барига баригою, на всу губу: парфумами од нього за кілометр, колекційним «віскарем» – за два, фєнєю-матами – за три, а нині – готовий експонат анатомічки, тільки бірочки на пальці ноги бракує. Їй-бо, подивишся на оце – серце заходиться: саме час прокурорам-адвокатам свічечки запалювать, помічникові судді ладан в кадильниці роздмухувать, а «його честі» притьмом з мантії в стихаря переоблачаться і замість «Іменем України» – «Достойно є, і це є істина» з молитовника вичитувати.

Не той калібром барига пішов. Кендюхами – півсвіта заглитнув би, а жижками плохенький. З ведмежою хворобою звичайнісінького страхопуда. І незамінною памперсіадою.

А, може, то пошесть така, не вписана досі в медичні скрижалі? Синдром Рудьковського-Мельника, абощо? Чи, не доведи Фемідо, у судах якісь духопельники нервово-паралітичні аерозолі розсівають? Що від них отих курдупливих та дрисливих так люто плющить.

Е-е-е, православні, щось воно не те.
Не та масть.
Були б лякалися, коли чужим запихалися.
Хоча.

Маю підозру, що якби ото суддя – навіть «по приколу» – сказав чарівне слово «Виправданий!», – йой, що то було б! Та скочило б оте нещастя зі свого катафалка і ракетою вальнуло б у двері. Та так, що й казенні одвірки на карку винесло б. І повірте: жоден стаєр-чемпіон не наздогнав би його у цих вовчих галадралах. От де спрацювали б і пігулки молодильні, і багаторічне збалансоване харчування, і тренування, і здоровий відпочинок.

Валерій Ясиновський, «ГРІНЧЕНКО-інформ»

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18627.html

Коммуналка растет: какой выход видят черниговцы?

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

За тепло и горячую воду придется почти в два раза больше. То же самое и с квартплатой . И, скорее всего, перечисленное – не потолок. На очереди - холодная вода и электричество...

Как собираются выживать простые люди и что вообще думают насчет заоблачных тарифов и такой спасительной субсидии – об этом мы спросили у случайных прохожих.

Александр, пенсионер:
IMG_2939

– Стрелять будем! Ну и что, что есть субсидия? Ну я, к примеру, оформил субсидию, у меня получилось это сделать. А у других субсидии нет. И как прикажете жить этим людям?!

Это же беспредел: как только новая власть идет – говорят: понизим тарифы. Как только новая власть пришла: опять повысили! У людей же тоже терпение когда-нибудь да закончится. Все к этому идет.

Оксана, социальный работник:
IMG_2958

– Я против субсидий. Я за понижение тарифов, вернее за нормальные, адекватные тарифы, соизмеримые с зарплатами. Не надо привязывать людей к субсидиям. Например, в нашей семье оформить субсидию не получается.

Пока как-то будем выкручиваться, а дальше не знаю... А что делать? Задумываемся каждый день. Надо искать какие-то подработки и так далее. А о понижении тарифов можем только мечтать.

Сергей, спортсмен:
IMG_2969

– Что я собираюсь делать? Бастовать! Другого выхода нет. У нас субсидия получается, но я не вижу в этом адекватных действий государства, не вижу реального выхода из сложившейся ситуации.

То, что сейчас происходит, – это беспредел. Я против всякого повышения. И не раз задумывался о том, что молчать дальше нельзя, наверное как и многие из вас.

Тамара, пенсионерка:
IMG_2973

– Это же по меньшей мере неразумно! Но что мы можем сделать, если они повышают эти тарифы и у нас даже не спрашивают?

Это же хорошо, что нашей семье удалось оформить субсидию. Оформили, слава богу, без проблем и заморочек. Благодаря этому только и выживаем, и то все деньги идут на коммунальные.

А если и еще тарифы повысят, то даже и не представляю, как жить дальше. И не платить страшно, и платить не из чего – людей загоняют в угол.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18626.html

Умер артист балета Черниговского драмтеатра

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Сегодня коллектив Черниговского областного академического украинского музыкально-драматического театра им. Т.Г.Шевченко провожает в последний путь Виталия Невжимского – артиста балета театра.

Невжимский Виталий Владимирович родился 15 сентября 1984 года в Чернигове в семье рабочих. Учился в Черниговской средней школе № 20 и одновременно с 1992 по 1999 год проходил курс по специальности хореографии в школе искусств.

В 2002 году поступил в Черниговский государственный институт экономики и управления. С 2003 по 2006 работал артистом балета в Военно-музыкальном центре Сухопутных войск Вооруженных Сил Украины, а с 2006 года – в Черниговском городском дворце культуры.

С 2009 года работал артистом балета народного хора Черниговского областного филармонического центра фестивалей и концертных программ, а с августа 2013 года – в Черниговском облмуздрамтеатре.

За время работы в театре Виталий Невжимский проявил себя как профессиональный артист балета, на высоком уровне выполнял хореографические композиции, как с украинского народного танца, так и современной тематики.

Его мастерское исполнение балетных номеров украшало много спектаклей театра, в которых были задействованы артисты балетной группы.

Коллеги отзываются о Виталии Невжимском как о добром, вежливом, внимательном человеке, который пользовался заслуженным уважением актеров. Также коллектив театра выражает соболезнования родным и близким в связи с безвременной кончиной Виталия Невжимского.

Прощание с ним состоялось 4 июля у служебного входа Черниговского облмуздрамтеатра.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18625.html

В Черниговской области массово гибнет рыба

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

В период с 1 по 3 июля в реке Остер возле села Гламазды Берлозовского сельского совета Козелецкого района наблюдались случаи гибели рыбы. Об этом сообщает департамент по гражданской защите и оборонной работы Черниговской ОГА.

С целью выяснения причин гибели рыбы работники межрайонного отдела «ГУ Черниговский областной лабораторный центр Госсанэпидслужбы Украины» отобрали пробы воды для установления их соответствия безопасным санитарно-эпидемиологическим нормам. Результаты лабораторных исследований ожидаются 4 июля.

Также работники Государственной экологической инспекции в Черниговской области отобрали пробы воды для установления возможного загрязнения ее вредными химическими или биологическими веществами. Результаты экспертизы ожидаются в течение 20 суток.

В настоящее время проводятся работы по установлению возможного источника загрязнения, последствий происшествия и ущерба причиненного окружающей среде. Принимаются меры информирования местных жителей, по территории которых протекает река Остер, о необходимости временного ограничения использования воды, купания и вылова рыбы в реке.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18624.html

Етика. Випадок з життя

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Чистим, доглянутим коридором ректорського крила технічного інституту йшов літній чоловік зодягнений у куфайку, з шапкою-вушанкою на голові, з одним відстовбурченим убік вухом…

Старий несміливо поглядав на написи на дверях кабінетів, щось       шукав… Ймовірно, дід прийшов  з’ясувати щось про онука.

З ректорських дверей вишмигнув енергійний проректор. Побачив старого, яструбом підлетів до нього: «Немедленно снимите шапку! Что это такое?! Вы находитесь в «храме науки!» -  зашипів трагічно приглушеним голосом …

Вітаємо!

4 липня – День народження автора Олександра Штаня. Зичимо йому творчого натхнення, успіхів у реалізації своїх задумів та мрій.

Чоловік  остовпів, як від неочікуваного удару в обличчя. Швидко, рвучко зідрав з голови шапку, зім’яв її у руках, стояв зніяковілий, його губи ворушилися, але нічого не вимовили. Проректор пурхнув далі у своїх справах…

Проректор був успішним функціонером, шанованим  бойовим  офіцером у відставці;  був справним продуктом комуністично-совєтської системи. Він добре знав, якщо не розумом, то усім своїм нутром, що головне у житті – це задекларований «зверху» порядок. Порядок у коридорі, в кабінеті, а головне – у головах людей… Дорога у його голові була вимощена надійною ідеологічною бруківкою, обіч – чіткий дороговказ… Проректор не міг розуміти, таке не могло прийти  йому у голову, що  така різка форма зауваження з малозначущого приводу, яке він зробив літній людині «від сохи», є значно більшим етичним проступком, ніж хода у кирзових чоботах і не дуже доглянутій шапці по червоній килимовій доріжці  ректорського коридору. Краще було б йому тактовно, поблажливо промовчати…

Мені було соромно перед дідом і жаль проректора, та я мовчав… Інстинкт самозбереження… «Що не пристосовується – те гине…».

Олександр ШТАНЬ, м.Чернігів

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18623.html

Конвертационный центр на 400 миллионов гривен закрыла черниговская СБУ

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

Служба безопасности Украины прекратила деятельность конвертационного центра, через который только в течение года было выведено в теневой оборот более 400 миллионов гривен.

Участники сделки создали более 40 фиктивных транзитно-конвертационных структур, на банковские счета которых переводили средства предприятия реального сектора экономики.

Злоумышленники предоставляли услуги по формированию незаконного налогового кредита по НДС и перевода безналичных средств в наличность.

Для снятия денег использовались отделения ряда коммерческих банков. За свои услуги дельцы получали 10-12% от общей суммы выводимой в «тень» наличности.

Оперативники СБУ совместно с представителями фискальной службы провели обыск в офисе конвертационного центра, который был оборудован современными системами безопасности и контроля доступа.

Правоохранители изъяли печати фиктивных предприятий, чековые книжки, «черную» бухгалтерию, компьютерную технику, средства мобильной связи, банковские карточки и другие доказательства незаконной деятельности его организаторов.

На счетах фиктивных предприятий заблокировано 1,5 миллиона гривен.

По материалам управления СБУ в Черниговской области открыто уголовное производство по ч. 3 ст. 212 (уклонение от уплаты налогов) Уголовного кодекса Украины. Продолжаются оперативно-следственные действия.

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18622.html

У бібліотеці Короленка відбулася презентація книги «Служити народу – найвища честь!»

Новости Чернигова и области 04.07.2016 в 20:52

30 червня у Чернігівській ОУНБ ім. В.Г. Короленка відбулася презентація книги про українських дипломатів – уродженців Чернігівщини «Служити народу – найвища честь!»
Багатьох людей, хто насправді представляє Україну на міжнародній арені (дипломатів, консулів) українці не знають. А, між іншим, чимала їх кількість – вихідці саме з Чернігівщини. Ще у 2013 році виникла ідея написати збірку нарисів під назвою «Служити народу – найвища честь!». Трохи більше двох років пішло на підготовку видання, над яким працювали 17 авторів. Книга створена письменниками та журналістами, архівістами та музейниками, бібліотекарями та науковцями.

Серед яких Сергій Лаєвський, Володимир Сапон, Інна Аліференко, Ніна Ткаченко, Раїса Воробей, Людмила Пархоменко, Анатолій Тютюнник, Олексій Брик, Микола Рудько, Петро Медвідь, Тамара Демченко, Олександр Каранда. Упорядники – журналістка Наталія Авер’янова та Надзвичайний і Повноважний Посол України Петро Шаповал.
У привітальному слові заступник директора департаменту культури і туризму, національностей та релігій з економічних питань Любов Белінсон наголосила на важливості виходу цього видання, яке розкриває невідомі сторінки нашого краю через історії людей.

У своєму виступі Петро Дмитрович зазначив: «Прийняли рішення, що це будуть історичні нариси про людей, які працювали на цій ниві. Проте чернігівців було дуже багато. І ми прийшли до висновку, розказати про послів і генеральних консулів. Ми відібрали 32 особи (26 послів і 6 консулів). Самі нариси трошки різняться. Адже хотілося розповісти про людей всебічно, щоб розгледіти просто людину, живу людина, яка за всім цим стоїть».

Анатолій Тютюнник, співавтор книги, голова Національної спілки журналістів в області наголосив: «Нібито ми знаємо про Чернігівщину багато, знаємо багато про наш край, про його людей. Але я ніколи не думав, що на Чернігівщині є справжні династії дипломатичних працівників, надзвичайних і повноважних послів і генеральних консулів. Це вже ціла історія, і можна сказати, ціла Чернігівська школа».

Видання зможе зацікавити не лише дослідників, бо ж розповідає не лише про роботу дипломатів, а й про їх долі. Книга викличе інтерес у студентів, бо ж прослідковує історію представників Чернігово-Сіверської землі від часів Київської Русі до сьогодення. Читачам буде цікаво дізнатися про Романа Катіржного – посла гетьмана Богдана Хмельницького на перемовинах з Річчю Посполитою та Івана Биховця – дипломата часів Івана Мазепи, посла Російської імперії в Неаполітанському королівстві, Данії, Швеції та Австрії Андрія Розумовського та посла УНР у Румунії і Угорщині Миколу Ґалагана, Голову Надзвичайної Дипломатичної Місії України у Франції в 1918 році Миколу Могилянського, Надзвичайного і Повноважного Посла СРСР у Румунії Василя Дрозденка та сучасних дипломатів України – Володимира Желібу, Михайла Дашкевича, Левка Лук’яненка, Івана Майдана, Тетяну Іжевську, Петра Шаповала, Анатолія Дроня, Віталія Бойка та багатьох інших.
Петро Шаповал за традицією передав книги "Служити народу – найвища честь!" до бібліотек області, де і можна ознайомитися з історико-художнім виданням.

s57154400.jpgs04660873.jpg

s88267037.jpgs18163156.jpg

s52812404.jpgs70247303.jpg

s76748341.jpgs25230169.jpg

Читайте больше на http://chernigovinfo.cinfoo.com/news-18621.html

Назад | Вперед